призводити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
погубляти — я/ю, я/єш, недок., рідко, погуби/ти, гублю/, гу/биш; мн. погу/блять; док., перех. 1) тільки док. Загубити, згубити, втратити все чи багато чого небудь. || Ненароком випустити що небудь; упустити. || Перестати бачити, спостерігати кого , що небудь … Український тлумачний словник
занапащати — а/ю, а/єш, недок., занапасти/ти, ащу/, асти/ш, док., перех. 1) Заподіювати смерть, призводити до загибелі. || Робити кого небудь нещасливим. Занапащати життя. Занапащати душу. 2) Недбайливо ставитися до кого , чого небудь; не берегти, призводити… … Український тлумачний словник
розхитувати — ую, уєш, недок., розхита/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех.Хитаючи, змушувати неміцно триматися в чому небудь, виривати, висмикувати щось і т. ін. || Робити погано закріпленим, нестійким, неміцним у місцях з єднань. || перен. Робити нестійким,… … Український тлумачний словник
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
ввергати — (уверга/ти), а/ю, а/єш, недок., вве/ргнути (уве/ргнути) і вве/ргти (уве/ргти), гну, гнеш; мин. ч. вверг, ла, ло; вве/ргнув, нула, нуло; док., перех., книжн. 1) ||Призводити кого небудь до якогось стану. || безос. 2) Втягати кого , що небудь у… … Український тлумачний словник
викликати — I в икликати див. викликати. II виклик ати а/ю, а/єш і рідко викли/кувати, ую, уєш, недок., ви/кликати, ичу, ичеш і рідко ви/кликнути, ну, неш, док., перех. 1) Голосом, жестами і т. ін. пропонувати, просити вийти до кого небудь, з явитися в… … Український тлумачний словник
гробити — блю, биш; мн. гро/блять; недок., перех., розм. Завдавати великого лиха, призводити до загибелі; губити … Український тлумачний словник
губити — гублю/, гу/биш; мн. гу/блять; недок., перех. 1) Забуваючи, залишаючи і т. ін. що небудь, втрачати його. || Взагалі втрачати що небудь, позбуватися чогось. 2) перен. Втрачати які небудь якості, особливості і т. ін. || Проводити, витрачати,… … Український тлумачний словник
еквівалентність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до еквівалентний. Принцип еквівалентності. 2) Логічна операція, результат якої є істина , якщо обидва операнда мають однакове значення, та хибність – в інших випадках. •• Еквівале/нтність алгори/тму властивість алгоритмів… … Український тлумачний словник
